Малі молочні господарства в Україні дедалі частіше припиняють роботу через війну, дорогі корми, слабку рентабельність і проблеми зі збутом. Водночас великі підприємства нарощують поголів’я, і вже цього року можуть уперше виробити більше молока, ніж домогосподарства.
На Чернігівщині фермерка Марина Грицик розповіла, що у 2022 році в її селі приватні господарства утримували 18 корів, а тепер залишилося лише сім. За її оцінкою, до зими їх може не залишитися взагалі.
За останні п’ять років кількість офіційно зареєстрованих господарств в Україні скоротилася приблизно на третину. Найшвидше зникають саме невеликі ферми.
За десятиліття поголів’я корів у домогосподарствах, які зазвичай утримують менше п’яти тварин, зменшилося на дві третини. Водночас кількість великих ферм із поголів’ям від 1000 корів продовжує зростати.
У 2026 році підприємства, за прогнозами, вперше вироблять більше молока, ніж приватні домогосподарства.
Продовольчий та життєзабезпечувальний кластер ООН попереджає про ризик «сільської кризи». Серед причин називають тривалу війну, подорожчання кормів, падіння прибутковості та складнощі з продажем продукції.
Генеральна директорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк зазначає, що ситуація складна не лише для малих, а й для частини середніх господарств. Деякі з них також ризикують залишити ринок.
Війна додала галузі нових проблем. Частина працівників пішла до війська, землі були окуповані або пошкоджені, а тварини гинули під час окупації та внаслідок атак дронів у прифронтових районах.
Узимку витрати ще більше зростають, оскільки худобі потрібно більше кормів, тоді як надої зазвичай зменшуються.
До цього додаються й зовнішні чинники. Після надлишкового виробництва у 2025 році світові ціни на молоко знизилися, а добрива та пальне подорожчали.
Нові вимоги ЄС щодо здоров’я та добробуту тварин також потребують додаткових інвестицій. Для невеликих господарств такі витрати можуть бути особливо відчутними.
Марина Грицик оцінює собівартість літра молока приблизно у 13 грн. У середньому ферми можуть продавати його за 15 грн, але окремі переробники пропонують малим господарствам лише близько 9 грн за літр.
Додатковий тиск створює конкуренція з європейськими виробниками. Фермери в ЄС мають доступ до субсидій, дешевшої логістики та сприятливішого оподаткування, тоді як українські виробники працюють із вищими витратами.
Особливо це помітно на ринку сиру, де імпортна продукція іноді коштує стільки ж або навіть дешевше за українську.
На цьому тлі молочний сектор продовжує укрупнюватися. Великі ферми можуть виробляти більше, отримувати вигідніші закупівельні ціни та вкладати кошти в обладнання, корми й селекцію.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover