Українці можуть оплачувати не лише тепло у власних квартирах, а й наслідки втрат енергії у зношених комунальних мережах. За оцінкою голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, в окремих випадках теплопостачальні підприємства списують на втрати до 30–40% теплової енергії, що створює додаткове фінансове навантаження.
Про це повідомляє голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Однією з головних проблем української системи централізованого опалення залишаються значні втрати тепла під час транспортування. Через зношені комунальні мережі частина виробленої енергії не доходить до споживачів.
За словами Олега Попенка, в окремих випадках підприємства можуть списувати на такі втрати 30–40% теплової енергії. Експерт вважає, що наслідки неефективної роботи теплопостачальників зрештою позначаються на фінансах споживачів і місцевих бюджетів.
При цьому мешканці багатоквартирних будинків часто не мають можливості повноцінно контролювати обсяги спожитого тепла. Це ускладнює перевірку нарахувань і не сприяє економному використанню енергії.
Для порівняння Попенко наводить досвід Німеччини, Литви та інших європейських держав. У цих країнах використовують індивідуальний облік теплової енергії, що дозволяє точніше визначати фактичне споживання.
Завдяки такій системі мешканці можуть краще контролювати витрати на опалення. Водночас теплопостачальним підприємствам простіше відстежувати обсяги енергії, яку отримують споживачі.
Ще однією проблемою українських багатоповерхівок експерт називає відсутність індивідуальних теплових пунктів із погодним регулюванням. Таке обладнання дозволяє змінювати подачу тепла залежно від температури зовнішнього повітря.
Без автоматичного регулювання опалення в різних квартирах одного будинку можуть виникати суттєві перепади температури. За словами Попенка, одні мешканці змушені терпіти надмірну спеку, тоді як інші скаржаться на холод.
Експерт переконаний, що встановлення сучасних теплових пунктів допомогло б ефективніше використовувати енергію. Це також дозволило б уникати зайвого споживання тепла в періоди потепління.
Окрему увагу він пропонує приділити розширенню поквартирного обліку. Такий підхід дає можливість точніше визначати кількість теплової енергії, яку споживають мешканці.
На думку Попенка, модернізація системи опалення має супроводжуватися змінами в управлінні комунальними підприємствами. Зокрема, йдеться про прозорість їхніх витрат і закупівель.
Одним із запропонованих кроків є відкриті закупівлі палива та обладнання для теплопостачальників. Експерт вважає, що це допоможе зменшити ризики завищення вартості ресурсів, які впливають на собівартість опалення.
Як приклад він наводить країни Балтії, де для закупівлі біопалива використовують спеціалізовані біржі. Такий механізм дозволяє організовувати закупівлі через відкриту систему.
В Україні, на думку голови Спілки споживачів комунальних послуг, також необхідно посилити незалежний контроль за витратами теплопостачальних підприємств. Перевірки мають допомагати виявляти неефективне використання коштів.
Крім фінансового контролю, Попенко пропонує приділяти більше уваги якості комунальних послуг. Ідеться про перевірку роботи теплопостачальників та відповідності послуг потребам споживачів.
Серед основних запропонованих змін — встановлення індивідуальних теплових пунктів, поширення поквартирного обліку, відкриті закупівлі палива й обладнання, незалежні перевірки витрат і посилення контролю за якістю опалення.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
